спучити
Смотреть что такое "спучити" в других словарях:
спучити — дієслово доконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
спучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спучити. || у знач. прикм., спец.Спучені матеріали. Спучена кераміка … Український тлумачний словник
спучення — я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися … Український тлумачний словник
